Рукоділля - виготовлення виробів своїми руками

«Приходь до мене в гості, я тобі кекс спечу», - запрошує подруга, яку я не бачила багато років. Кекс?

Та ніколи в житті б не подумала, що моя колишня однокурсниця, інтелектуалка і захисниця феміністських ідей, стане щось піч. І ось я у неї в гостях, по дому пливе чарівний аромат ванілі і кориці, потім Іра дістає кекс з хлібопічки, ставить остигати, накривши рушником ...

Звичайно, хлібопічка - НЕ духовка, метушні набагато менше, але все-таки це саме домашній кекс, і гарний він не тільки тим, що в рецептурі відсутня кокосове масло і харчові добавки, а самим фактом свого існування: господиня вклала в нього частинку душі, тому що їй було приємно прийняти мене в гостях. Ви теж можете зайнятися рукоділлям - виготовленням виробів своїми руками.

Інша моя подруга, шкільна вчителька, у вільний час майструє і займається рукоділлям, створюючи прикраси з готових бусин і фурнітури. Раніше вона «доводила до пуття» готові прикраси, куплені для себе, але одного разу знайома власниця ательє весільних туалетів запропонувала Каті зробити на замовлення кольє для нареченої: сукню є, а підходящої біжутерії немає.

Катя швидко впоралася із замовленням, була страшно горда результатом і, як каже, втягнулася: знайшла сайти однодумців, почала викладати фотографії своїх творінь в Інтернеті, отримувати замовлення. Заробіток дріб`язковий, причина Катиного захоплення зовсім в іншому: перше замовлення збігся з розлученням, так що вона за допомогою рукоділля цілий рік «розвіюється», йшла від депресії.

Коли період адаптації пройшов, інтерес до бусики теж майже згас - так, зрідка, якщо раптом попадеться на очі цікава модель або хтось із знайомих попросить.

Років 30 тому жінки в СРСР вимушено ставали майстринями на всі руки: в`язали, шили, пекли, маринували, плели серветочки-макраме і робили фіранки на кухонні двері з волосіні і рулончиків кольорового паперу (пам`ятаєте цей шедевр?) В 90-і роки зроблені вручну речі перекочували в категорію дешевки, презирливо іменується «самопалом». І ось тепер на дворі XXI століття, до наших послуг супермаркети і бутіки, а ми чомусь знову кинулися вишивати.

Так-так, саме кинулися! Досить увійти в Мережу і набрати «хенд-мейд», щоб отримати посилання на тисячі сайтів: відео майстер-класи, форуми, магазини, де можна купити матеріали для рукоділля - виготовлення виробів своїми руками і готові авторські роботи.

У жовтні 2009 року в Києві пройшов перший фестиваль захоплень «Хобі Фест», на якому приблизно 10 майстер-класів було присвячено всьому, що роблять руками: від малювання до в`язання з бісером. У грудні ще один фестиваль, «Книжковий світ», організатори якого включили в програму, крім звичайних довколалітературних заходів, кілька несподіваних майстер-класів: по бумаговаренію, бук-арту (виготовлення книг вручну), книжкових ілюстрацій, каліграфії.

Головна особливість нинішнього масового захоплення ручною роботою - абсолютна добровільність і невимушених цих занять. Адже купити можна що завгодно (в крайньому випадку, за кордоном або по Інтернету), причому речі, виготовлені своїми руками, не завжди дешевше готових.

Наприклад, любительки Фільца, або фелтінга, а попросту - валяння з вовни, набувають для свого хобі дорогущую новозеландську шерсть і спеціальні голки. Набори для виготовлення іграшок (з викрійками, тканинами і фурнітурою) обходяться дорожче, ніж готові вироби.

Звичайно, можна клеїти з дешевої вовни, а іграшки майструвати з клаптиків, витягуючи викрійки з Мережі. Більшість так і робить. Але в будь-якому випадку сенс подібного хобі - точно не в економії. А в чому?

Універсальні солдати моди

Найочевидніше пояснення - втома від штампованих загальнодоступних товарів. Навіть дизайнерські вечірні сукні часом зустрічаються на червоній доріжці в двох примірниках, до досади своїх власниць.

Що вже говорити про фабричних виробах. Рукоділля - виготовлення виробів своїми руками, користується все більшою популярністю і серед молоді.

Користуючись речами, що зійшли з конвеєра, ми втрачаємо свою унікальність, починаємо відчувати себе універсальними солдатами, роботами.

Адже людина і відрізняється від робота недосконалістю. Вишиваючи рушник або вив`язуючи носок, ми, навіть якщо постараємося, не зможемо повторити модель точь-в-точь.

Настрій змінився, і ось вже ниточка лягла інакше. Чому натуральні камені цінуються вище, ніж штучні? Тріщинки, нерівності кольору, вкраплення комах, - все це відрізняє один камінь від іншого, моє кільце від вашого, а значить, і мене від вас ».

Крім того, що готові речі знеособлюють, - вони ще й «холодні», «бездушні». Автомобіль, зібраний на конвеєрі, ідеально виглядає і прекрасно служить, але не можна сказати, хто його зробив.

У нього вкладено знеособлений працю тисяч людей. «На початку XX століття продукт праці відокремився від людини. Перш люди власноруч вирощували овочі, майстрували меблі, тачали черевики.

Майстер задумав ножик і здійснив задумане. Тепер одна людина робить креслення, інший - техзавдання, сотні людей виточують деталі ... і в підсумку автор ідеї дуже слабо пов`язаний з результатом її втілення.

Від первинної задумки мало що залишається, до того ж проходить багато часу, поки з`явиться готовий продукт. А людям важливо бачити безпосередній результат своєї роботи, тому що це - їхня власна втілення, реалізація, а займатися рукоділлям - виготовленням виробів своїми руками набагато простіше простого.

Сьогодні нас оточує безліч речей, принцип роботи яких нам не ясний: телевізор, мобільний телефон, СВЧ-піч. Машини стають більше, розумніші за нас самих.

Нерозуміння породжує тривогу, відчуття дискомфорту. Тому людина прагне знову наблизити до себе продукт, повернутися до натуральності, хоча б частково.

Створюючи щось своїми руками, ми немов передаємо речі частинку себе, своєї душі. І отримуємо від процесу народження свого дітища величезне задоволення ».

Одна лялька = 3 шоколадки

На Заході ручна робота цінується давним-давно, іноземці завжди милувалися нашими серветочками і в`язаними кофтинки, які створені завдяки рукоділля - виготовлення виробів своїми руками: «О, це ж хенд-мейд!» Що й зрозуміло - адже Заходу не довелося пережити тривалий період загального дефіциту, і, як наслідок, - маніакальну любов до італійських чобіт, джинсам Levis та іншої «фірмі».

Багато модні види рукоділля прийшли до нас звідти - в основному з США. Тамтешні домогосподарки, з одного боку, прив`язані до будинку дітьми, з іншого - раніше, ніж ми, були звільнені від нудного домашньої праці завдяки різноманітним сушках-мийках-збивачці.

Час, що залишився вони проводять креативно. Наприклад, роблять гарні сімейні «пам`ятні» фотоальбоми (скрепбукінг), вітальні листівки (кардмей-кінг), іграшки.

Шаленою популярністю у всьому світі користуються книги норвежки Тоне Фіннангер, яка придумала особливий вид інтер`єрних лялечок в примітивному стилі - ангелів, балерин, різних тваринок з впізнаваними мордочками. Всіх їх звуть «тильдами» - по імені першої ляльки, що вийшла з-під рук Тоні.

Книги фрекен Фіннангер, присвячені виготовленню іграшок і прикраси інтер`єру, на росіянин не переводилися, але місцеві тільдоманкі виклали їх в Мережі і навіть частково перевели. Американки і європейки шиють цих ляльок із спеціальних тканин і розфарбовують спеціальними фарбами марки Tilda, а наші змагаються у винахідливості: фарбують дешевий ситчик чаєм або кавою, замість фарб використовують косметику.

І такі тильди виходять - чудо!

Ще одне модне захоплення - миловаріння або твір авторських духів. Для цього не потрібні ніякі особливі таланти, досить освоїти технологію і докласти трохи фантазії.

Стружка з дитячого мила, молоко, гліцерин, мед, настоянки трав, какао, шоколад, трохи терпіння - і можна влаштовувати у ванній сеанс антистрес-терапії із застосуванням власних виробів, пахучих, як кондитерський магазин. З духами, які складають з ефірних масел, звичайно, складніше, і не факт, що вийде щось путнє, але ж головне - не результат, а процес.

Від одного тільки читання нескінченних сайтів, присвячених хенд-мейду, течуть слинки. А спробуйте зайти в магазин товарів для рукоділля! Якась майстриня скрепбукінга в своєму блозі визнається, що нещодавно провела ревізію запасів і з величезним жалем переконалася, що ніяких стрічок, папірців, блискіток і квіточок їй не потрібно купувати найближчі сто років.

Рукоділля - виготовлення виробів своїми руками, становить щасливе виключення з правила, яке говорить: «Все, що приємно - або протизаконно, або аморально, або викликає ожиріння». Виготовлення однієї ляльки замінює три шоколадки, знаю з власного досвіду.

Так що ще одна очевидна причина повального захоплення рукоділлям - світова фінансова криза, що вимагає недорогого і дієвого методу позбавлення від тривоги.

Зірки теж в`яжуть

Рукоділля - виготовлення виробів своїми руками, звичайно, не універсальний тренд. Є люди, яких абсолютно не тягне щось робити руками, є і такі, хто вважає це безглуздим і дурманним заняттям. «Колеги в бухгалтерії все поголовно в`яжуть, тому що, мовляв, так можна дешево одягнути всю сім`ю.

Чому за той час, який витрачається на в`язання, ці жінки не освоять міжнародну систему ведення рахунків, не вивчать англійську? Тоді вони почнуть заробляти в три рази більше! »Однак, по-перше, як вже було сказано, економія майже ніколи не є істинним мотивом рукодільниць.

По-друге, рукоділля аж ніяк не перешкоджає успіху. Олена Ханга вишиває, актриса Олена Валюшкина (Марія з «Формули любові») розписує меблі і майструє фігурки з бісеру.

Наталя Гундарєва обожнювала в`язати. Є серед знаменитих рукодільникам і чоловіки: Олексій Петренко робить меблі. Рукоділлям займаються навіть голлівудські небожителі, від яких нічого подібного не чекаєш.

Єва Герцигова з пластиліну робить скульптури. А Орландо Блум в проміжках між зйомками сидить за гончарним кругом і ліпить горщики.